ДІТИ-СИРОТИ: ХТО “ЗА”, А ХТО – “ПРОТИ” НИХ

Дискусія, яка щойно виникла в українському суспільстві, щодо того, чи мають права на відстрочку усиновлювачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, (будемо в цій статті для зручності називати обидві тотожні категорії одним словосполученням «діти-сироти») на відстрочку від призову під час мобілізації, насправді, розкладається на 2 питання:

1)чим усиновлені діти-сироти «краще», ніж біологічні діти, тобто, чому нові батьки усиновлених дітей повинні мати відстрочку, а біологічні – ні?

2)чим усиновлені діти-сироти «гірше», ніж такі самі діти-сироти, але які знаходяться під опікою, виховуються в прийомних сім’ях, ДБСТ чи патронатними вихователями, тобто чому усиновлювачі на відміну від батьків інших форм сімейного виховання не повинні мати відстрочку?

Щодо першого питання, то відповідь розгорнуто надана у попередній статті, а щодо другого питання, то нормальної відповіді просто не існує, бо логічне мислення підказує, що відстрочку мають або всі форми сімейного влаштування (недарма у перелік включено ще й патронатних батьків), або ніхто з них – якщо вже позбавляти дітей-сиріт їх нових батьків, то всіх.

Трохи нагадаємо ситуацію з відстрочкою для усиновлювачів:

1) відстрочка від призову від мобілізації для усиновлювачів вже є у діючому законодавстві – згідно абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але там вона прописана трохи незграбно;

2) в урядовому законопроекті №10449 пропонується уточнити це формулювання, щоб було зрозуміло, що відстрочка стосується саме усиновлювачів дітей-сиріт, понад те, згідно законопроекту, батьки всіх форм сімейного влаштування, які добровільно проходять військову службу, мають право з неї звільнитися («відстрочка = звільнення» – загальне правило цього законопроекту);

3) народними депутатами подані до законопроекту правки щодо цього абзацу, як такі, що уточнюють формулювання щодо усиновлювачів (тобто підтримують), так і такі, які прибирають звідти усиновлювачів, або загалом всіх батьків сімейних форм влаштування;

4) Комітет національної безпеки, оборони та розвідки ВРУ на своєму засіданні попередньо підтримав виключення усиновлювачів з переліку категорій, які мають право на відстрочку.

5) На час написання статті (12 березня 2024 року) Комітет нацбезпеки ще розглядатиме це питання за участі авторів правок до законопроекту, а потім остаточне рішення буде прийняте під час голосування на сесії Верховної Ради.

Отже, розберемось на власному досвіді спілкування та відкритих джерелах, як народні депутати та профільні органи виконавчої влади ставляться до дітей-сиріт: хто виступає «за» них, а хто – «проти».

 

Народні депутати: «Слуга народу» + «Батьківщина» – за дітей, ЄС – проти

Оцінити ставлення народних депутатів до усиновлених дітей-сиріт нескладно за наданими ними правками.

Так, різні правки на користь усиновлювачів (або залишити абзац без змін – як написано в законопроекті, або уточнити) подали:

1482 (номер правки) – Федієнко О.П. (фракція «Слуга Народу»);

1485 – Соломчук Д.В. (фракція «Слуга Народу»);

1582 – Івченко В.Є. (фракція ВО «Батьківщина»);

1583 – Мазурашу Г.Г. (фракція «Слуга Народу»);

1584 – Разумков Д.О. (позафракційний) та ще 13 депутатів;

1585 – Тимошенко Ю.В. (фракція ВО «Батьківщина») та ще 13 депутатів;

1586 – Кулініч О.І. (депутатська група «Довіра») та ще 15 депутатів;

1587 – Діденко Ю.О. (фракція «Слуга Народу»);

1588 – Кузьміних С.В. (фракція «Слуга Народу»);

1591- Арахамія Д. Г., Н.д. Культенко А. В. (фракція «Слуга Народу»);

1592 – Культенко А. В. (фракція «Слуга Народу») та ще 15 народних депутатів.

З цього переліку стає очевидним, що 7 з 11 правок на підтримку відстрочки для усиновлювачів подали депутати фракції “Слуги Народу”, включно з головою фракції Давидом Арахамією.

Правки ПРОТИ усиновлювачів (або прибрати цю категорію, або прибрати взагалі всіх батьків сімейного влаштування, або обмежити відстрочку відносно пропозицій законопроекту) подали:

1580 – Літвінов О.М. (фракція «Слуга Народу»);

1589 – Порошенко П.О. (фракція «Європейської солідарності») та ще 15 народних депутатів;

1581 – Фріз І.В. (фракція «Європейської солідарності») та ще 6 депутатів.

Взагалі ідеологом залишення усиновлених дітей-сиріт без їх нових батьків є народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Ірина Фріз. Чому вона так не любить “статусних” дітей, незрозуміло. При тому, що сама фракція, яка декларує європейські цінності, мала б підтримувати відстрочку для усиновлювачів, бо ліквідація інтернатів та дитячих будинків є однієї з рекомендацій Європейського Союзу для вступу України в ЄС. Виходить, що фракція “ЄС” проти ЄС?

Натомість приємно, що у цій фракції не все так погано, і обличчя порошенківців рятує народний депутат Олексій Гончаренко, який ще у вересні подавав свій законопроект про право звільнення військовослужбовців, які є усиновлювачами та батьками інших форм сімейного виховання. Нещодавно Гончаренко підтвердив, що він далі боротиметься за інтереси усиновлених дітей-сиріт, тобто за відстрочку для усиновлювачів.

Виконавча влада: респект Мінсоцу

Головний орган, який має боротися за права та інтереси дітей-сиріт – це Міністерство соціальної політики України. До честі Мінсоца вони активно прислухалися до пропозицій ініціативної групи усиновлювачів і подали свої уточнюючі правки на користь усиновлених дітей-сиріт.

Щоправда, Ірина Фріз у своєму пості у Фейсбуці намагалася «підмочити» репутацію чиновників, стверджуючи, що Мінсоц, як і “ЄС”, хоче позбавити усиновлювачів відстрочки, але офіційної інформації про це немає.

Окрім Мінсоца, є ще пару інституцій, які мають допомагати сімейному влаштуванню дітей-сиріт. Це – Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей (голова – Ірина Тулякова) та Уповноважена Президента з прав дитини Дар’я Герасим’юк. На жаль, координаційний центр на ситуацію ніяк не реагує – можливо, не знає, що відбувається поза його межами, а уповноважена, хоч і отримувала відповідні звернення від усиновлювачів, але на них так і не відповіла.

ЗА дітей-сиріт	НЕ ВИЗНАЧИЛИСЬ або НЕВІДОМО	ПРОТИ дітей-сиріт
1. Фракція “Слуга народу”	Фракція “Голос”	Фракція “Європейська солідарність”
2. Фракція “ВО “Батьківщина”
3. Депутатська група “Довіра”
4. Депутатське об’єднання “Розумна політика”
Мінсоцполітики	Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей	Уповноважена Президента України з прав дітей

 

Отже, співвідношення владних голосів за/проти інтересів усиновлених сиріт виглядає начебто на користь дітей. Щоправда, попри це, Петру Порошенку та Ірині Фріз з “ЄС” поки вдалося перемогти здоровий глузд та рекомендацію Європейського Союзу про закриття дитячих будинків, “примусивши” Комітет нацбезпеки, 13 з 20-ти членів якого складають “слуги народу”, проголосувати за позбавлення усиновлювачів відстрочки.

Чи буде ця абсурдна тенденція продовжуватися далі – побачимо.

В будь-якому разі, всі батьки сімейних форм влаштування уважно спостерігають, хто з народних депутатів та чиновників “за” дітей-сиріт, а хто – “проти”.