«Що мені буде за подання рапорту до командира?»

Цікаве питання, що часто-густо задають як військовослужбовці так і їх рідні. Мабуть це питання викликано невпевненістю у наявності такого права – а якщо оцим рапортом засмутимо або розсердимо батька-командира?

Друзі, нічого поганого не буде. А навіть навпаки – своєчасно поданий рапорт для солдата може у певних ситуаціях захистити його не гірше броніка 4 класу.

Право подання рапорту до командира або у встановлених законодавством випадках до інших інстанцій та органів визначено Дисциплінарним статутом Збройних сил України.

Запам’ятаємо коли Дисциплінарний статут обмежує право подання не усіх рапортів, а тільки тих, що містять СКАРГИ на дії тих чи інших осіб.

«Заборонено подавати СКАРГУ під час бойового чергування, перебування у строю (крім скарг, поданих під час опитування військовослужбовців), на варті (вахті), а також у добовому наряді, під час занять»

А в свою чергу, негайно повідомити про існуючу об`єктивну неспроможність виконати наказ є навпаки обов’язком солдата незалежно від обстановки та умов.

Так повелося, що у Збройних силах усі бумаги, що подає підлеглий до командира мають назву «рапорт».

Проте за Дисциплінарним статутом назва цих документів виглядає як «пропозиції, заяви, скарги». В тому, що «пропозиції, заяви, скарги» солдати за встановленою традицією називають «рапорт» нічого поганого немає.

Незалежно від назви усі належно оформлені звернення солдат підлягають обов’язковому розгляду (дивись вище – як правильно оформити рапорт).

Давайте разом почитаємо Розділ V Дисциплінарного статуту Збройних сил України.

«Ніхто не може бути скривджений на службі чи притягнутий до відповідальності за те, що він подав пропозицію, заяву чи скаргу» (пункт 113 Дисциплінарного Статуту ЗСУ)

Далі буде.